"Лине Україною мова серцю мила!"

2022-02-21

21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Це відносно молоде свято, до календарів усього світу воно ввійшло тільки в 1999 році. І в Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть.

Мова – духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен передусім створити в своїй душі світлицю, в якій зберігається найцінніший скарб – мова.

Мова – це душа народу, це енциклопедія людського досвіду. Це найдорожчий скарб, виплеканий у пісні, в переказі й переданий нам сотнями попередніх поколінь.

Тож сьогодні 21 лютого в читальному залі КЗ «Публічна бібліотека» Калинівської міської ради, відбулась літературно-музична композиція «Лине Україною мова серцю мила».

Студенти університету третього віку, читачі та працівники бібліотеки зібралися, щоб сказати слова освідчення, слова вдячності рідній мові. Адже українська мова пройшла нелегкий шлях. Однак, попри всі перешкоди, для багатьох мільйонів людей вона була і є рідною.

Ведучі Поліщук Інна Анатоліївна(провідний бібліотекар читального залу) та Шелест Оксана Яківна (завідувач відділенням денного перебування КУ «Територіальний центр надання соціальних послуг» Калинівської міської ради), розповіли про історію виникнення свята, безмежну силу українського слова, адже кожне слово в ній – коштовний камінь з десятками граней.

В ході заходу лунали пісні, вірші, гуморески, оповідання про українську мову. Зі своїми авторськими віршами, присвяченими українській мові виступила поетеса, бібліограф-краєзнавець Катічева Марія Іванівна.

Наша рідна українська мова – це основа нашої безмежно багатої культури. Це наш дух, наша пісня…

Саме їй приурочена книжкова патріотична виставка «Барвінкове розмаїття, мови рідної суцвіття», яка стала доповненням до заходу. Виставка знайомить з виданнями, які допоможуть виховати почуття любові до рідної української мови, піклуватися про неї, захищати, розкривати для себе її велич і могутню силу. Адже мова – душа нації, її генетичний код, у її глибинах народилося багато з того, чим може пишатися наш народ. Саме ми, заради прийдешніх поколінь, повинні зберігати і шанувати мову, як це робили наші славні предки. Любімо свою рідну мову, бо з нею наше майбутнє і майбутнє України.

Сьогоднішнє свято ще раз показало нам усім, що значить для людей рідна мова. Це – тиха мамина колискова, мудре батьківське слово. Це наша – гордість. Бережімо її, гордо всім заявляємо: «Я українець. Син чи донька цієї землі. Я пишаюся цим, я люблю свій народ, свою землю, свою мову!»

Коли ти плекаєш слово,

Мов струна, воно бринить.

Калиново, барвінково

Рідна мова пломенить.

Коли мовиш, як належить –

Слово чисте, як роса…

І від тебе теж залежить

Мови рідної краса.